поляпаний

ПОЛЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поля́пати 1.

Капелюх був увесь поляпаний .. смолою, від якої почав розходитися.. страшенний сморід (Фр., II, 1950, 128).

Значення в інших словниках

1. поляпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поляпати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поляпаний — поля́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. поляпаний — ПОЛЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поля́пати 1. Капелюх був увесь поляпаний .. смолою, від якої почав розходитися .. страшенний сморід (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах