поляпас
ПОЛЯ́ПАС, а, ч., розм. Те саме, що ля́пас.
Поля́паса дава́ти (да́ти і т. ін.) кому — бити кого-небудь.
— Люди й без того вже на мене гомонять, що я.. даю стусани під боки, поляпаси по морді (Н.-Лев., IV, 1956, 160).
Словник української мови (СУМ-11)