поляпати

ПОЛЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Ляпаючи, забруднити все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.

— І дьоготь у мене є… Але ж мало тільки поляпати ворота й причілок… Треба й написати щось… (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 97).

2. Ляпати якийсь час; ляпнути по чомусь кілька разів.

Симонов ласкаво поляпав по плечу хлопця і пішов нагору (Добр., Ол. солдатики, 1961, 80).

Значення в інших словниках

1. поляпати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Ляпаючи, забруднити все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях. 2》 Ляпати якийсь час; ляпнути по чомусь кілька разів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поляпати — поля́пати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. поляпати — ПОЛЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Ляпаючи, забруднити все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. І дьоготь у мене є... Але ж мало тільки поляпати ворота й причілок... Треба й написати щось... (Є. Кравченко).  Словник української мови у 20 томах
4. поляпати — Поля́пати, -паю, -єш гл. Похлопать; пошлепать.  Словник української мови Грінченка