поляпати
ПОЛЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., що.
1. Ляпаючи, забруднити все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.
І дьоготь у мене є... Але ж мало тільки поляпати ворота й причілок... Треба й написати щось... (Є. Кравченко).
2. Ляпати якийсь час; ляпнути по чомусь кілька разів.
Симонов ласкаво поляпав по плечу хлопця і пішов нагору (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)