поляпас

ПОЛЯ́ПАС, а, ч., розм.

Те саме, що ля́пас.

Чи це пак ви мене б'єте! – каже Антін, озирнувшись позад себе. – А нуте ще! Полоскочіть мене поляпасами по спині (І. Нечуй-Левицький);

Бісові діти! І це ж у поляпаса грають. А як втягти їх у життя, а як одкрити їм світ – хоч би газету ось швидше висилали (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. поляпас — див. ляпас  Словник синонімів Вусика
2. поляпас — -а, ч., розм. Те саме, що ляпас.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поляпас — поля́пас іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
4. поляпас — ЛЯ́ПАС розм. (удар по щоці або шиї долонею), ПОЛЯ́ПАС розм., ЛЯЩ розм., МОРДА́С вульг., ПОМОРДА́С вульг., ПОЛИ́ЧНИК діал., ПЛЕСКА́Ч діал. Одна його рука щосили розмахнулась, гучно пролунав короткий тріск ляпаса (Ю.  Словник синонімів української мови
5. поляпас — ПОЛЯ́ПАС, а, ч., розм. Те саме, що ля́пас. Поля́паса дава́ти (да́ти і т. ін.) кому — бити кого-небудь. — Люди й без того вже на мене гомонять, що я.. даю стусани під боки, поляпаси по морді (Н.-Лев., IV, 1956, 160).  Словник української мови в 11 томах
6. поляпас — Поля́пас, -са м. = ляпас. Поляпаса дати. Ном. № 3853.  Словник української мови Грінченка