поліс
по́ліс
I -а, ч., іст.
Місто-держава; особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства (типова для Стародавньої Греції).
II -а, ч., фін.
Страхове свідоцтво – документ про страхування (життя, майна і т. ін.).
Бланковий поліс — страховий поліс, який покриває шкоду, нанесену майну і товарам непередбаченими обставинами.
Страховий поліс — документ (зазвичай іменний), що засвідчує укладення договору особистого або майнового страхування та його умови.
Великий тлумачний словник сучасної української мови