політеїзм

політеї́зм

-у, ч., книжн.

Те саме, що багатобожжя; прот. монотеїзм.

Значення в інших словниках

1. політеїзм — Багатобожжя  Словник чужослів Павло Штепа
2. політеїзм — політеї́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. політеїзм — ПОЛІТЕЇ́ЗМ, у, ч., книжн. Те саме, що багатобо́жжя; протилежне монотеїзм. Коли грецький політеїзм прямо виродив з себе грецьку філософію з Демокрітом і Епікуром, то християнство .. першим ділом убило тоту [ту] філософію (І.  Словник української мови у 20 томах
4. політеїзм — (від полі... і грец. θεός – бог) – багатобожжя, поклоніння багатьом богам. Протилежне – монотеїзм.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. політеїзм — Віра в існування багатьох індивідуалізованих особових богів; протилежність монотеїзму.  Універсальний словник-енциклопедія
6. політеїзм — ПОЛІТЕЇЗМ (від грецьк. πολνζ — численний, θεοζ — Бог) — форма вірувань і культу, що полягають у поклонінні багатьом богам...  Філософський енциклопедичний словник
7. політеїзм — БАГАТОБО́ЖЖЯ, ПОЛІТЕЇ́ЗМ книжн.  Словник синонімів української мови
8. політеїзм — Політеї́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. політеїзм — ПОЛІТЕЇ́ЗМ, у, ч., книжн. Те саме, що багатобо́жжя; протилежне монотеїзм. Стародавньою релігією східних слов’ян був язичеський політеїзм — багатобожжя (Нариси стар. іст.  Словник української мови в 11 томах