політеїзм

політеї́зм

-у, ч., книжн.

Те саме, що багатобожжя; прот. монотеїзм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політеїзм — Багатобожжя Словник чужослів Павло Штепа
  2. політеїзм — політеї́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. політеїзм — ПОЛІТЕЇ́ЗМ, у, ч., книжн. Те саме, що багатобо́жжя; протилежне монотеїзм. Коли грецький політеїзм прямо виродив з себе грецьку філософію з Демокрітом і Епікуром, то християнство .. першим ділом убило тоту [ту] філософію (І. Словник української мови у 20 томах
  4. політеїзм — (від полі... і грец. θεός – бог) – багатобожжя, поклоніння багатьом богам. Протилежне – монотеїзм. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. політеїзм — Віра в існування багатьох індивідуалізованих особових богів; протилежність монотеїзму. Універсальний словник-енциклопедія
  6. політеїзм — ПОЛІТЕЇЗМ (від грецьк. πολνζ — численний, θεοζ — Бог) — форма вірувань і культу, що полягають у поклонінні багатьом богам... Філософський енциклопедичний словник
  7. політеїзм — БАГАТОБО́ЖЖЯ, ПОЛІТЕЇ́ЗМ книжн. Словник синонімів української мови
  8. політеїзм — Політеї́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. політеїзм — ПОЛІТЕЇ́ЗМ, у, ч., книжн. Те саме, що багатобо́жжя; протилежне монотеїзм. Стародавньою релігією східних слов’ян був язичеський політеїзм — багатобожжя (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах