1. Філософський енциклопедичний словник

політеїзм

ПОЛІТЕЇЗМ (від грецьк. πολνζ — численний, θεοζ — Бог) — форма вірувань і культу, що полягають у поклонінні багатьом богам. Багатобожжя складається в умовах сформованих етносів за відсутності стійких економічно-господарських зв'язків та централізованої державності. Серед характерних рис П. — уявлення про ієрархію богів та особливе шанування верховного божества: у давніх греків — Зевса, у римлян — Юпітера тощо. У східних слов'ян П. представлений образами Роду, Господаря, Лади, Панни-Сонця, Громовика та іншіх богів; розвинутий П. відомий персонажами Сварога, Дажбога, Стрибога, Перуна, Мокоші, Велеса тощо. Боги П. постають покровителями землеробства, ремесел, торгівлі, побуту, військової справи. В часи політеїстичних вірувань був поширений енотеїзм — поклоніння своєму богові і повага до богів інших етносів. Елементи П. збереглися і в монотеїстичних релігіях.

Б. Лобовик

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політеїзм — -у, ч., книжн. Те саме, що багатобожжя; прот. монотеїзм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. політеїзм — Багатобожжя Словник чужослів Павло Штепа
  3. політеїзм — політеї́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. політеїзм — ПОЛІТЕЇ́ЗМ, у, ч., книжн. Те саме, що багатобо́жжя; протилежне монотеїзм. Коли грецький політеїзм прямо виродив з себе грецьку філософію з Демокрітом і Епікуром, то християнство .. першим ділом убило тоту [ту] філософію (І. Словник української мови у 20 томах
  5. політеїзм — (від полі... і грец. θεός – бог) – багатобожжя, поклоніння багатьом богам. Протилежне – монотеїзм. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. політеїзм — Віра в існування багатьох індивідуалізованих особових богів; протилежність монотеїзму. Універсальний словник-енциклопедія
  7. політеїзм — БАГАТОБО́ЖЖЯ, ПОЛІТЕЇ́ЗМ книжн. Словник синонімів української мови
  8. політеїзм — Політеї́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. політеїзм — ПОЛІТЕЇ́ЗМ, у, ч., книжн. Те саме, що багатобо́жжя; протилежне монотеїзм. Стародавньою релігією східних слов’ян був язичеський політеїзм — багатобожжя (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах