політеїст
політеї́ст
-а, ч.
Прибічник, послідовник політеїзму.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- політеїст — політеї́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- політеїст — ПОЛІТЕЇ́СТ, а, ч. Прибічник, послідовник політеїзму. Словник української мови у 20 томах
- політеїст — Політеї́ст, -та; -ї́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- політеїст — ПОЛІТЕЇ́СТ, а, ч. Прибічник, послідовник політеїзму. Словник української мови в 11 томах