1. Словник української мови в 11 томах

політеїст

ПОЛІТЕЇ́СТ, а, ч. Прибічник, послідовник політеїзму.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політеїст — -а, ч. Прибічник, послідовник політеїзму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. політеїст — політеї́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. політеїст — ПОЛІТЕЇ́СТ, а, ч. Прибічник, послідовник політеїзму. Словник української мови у 20 томах
  4. політеїст — Політеї́ст, -та; -ї́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)