політичний
політи́чний
-а, -е.
1》 Який базується на політиці (у 1 знач.).
|| Пов'язаний з політикою, з питаннями політики.
|| Пов'язаний з проведенням політики у життя.
Політична освіта — а) масова політвиховна робота серед дорослого населення; б) в СРСР у 20-30-х рр. 20 ст. – установи, органи, що відали політосвітньою роботою; політосвіта.
Політичне бюро іст. — керівний партійний орган, який обирався на пленумі ЦК КПРС і спрямовував всю політичну діяльність партії в період між пленумами; політбюро.
Політичний відділ іст. — партійно-політичний орган, створений КПРС з метою посилення партійного керівництва і політичної роботи на окремих ділянках господарства, в армії; політвідділ.
Політичний притулок — право в'їзду та перебування на своїй території, що надається державою іноземним громадянам та особам без громадянства.
2》 Державний, громадсько-правовий.
Політична економія — наука, що вивчає закони суспільного виробництва і розподілу матеріальних благ на різних ступенях розвитку людського суспільства; політекономія.
3》 Покараний ув'язненням або засланням за діяльність, спрямовану проти існуючого ладу.
|| у знач. ім. політичний, -ного, ч.; політична, -ної, ж.; політичні, -них, мн., розм. Людина, покарана ув'язненням або засланням за діяльність, спрямовану проти існуючого ладу.
4》 заст., розм. Який уміло і тонко діє у складній ситуації.
Великий тлумачний словник сучасної української мови