Великий тлумачний словник сучасної мови

політональність

політона́льність

-ності, ж., спец.

Одночасне сполучення різних тональностей у музиці.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. політональність — (від гр. poly — багато і тональність) — комплексна тональна система, де окремо взяті частини можуть поза контекстом вважатись тональностями, що накладаються одна на іншу. П. виникає в разі одночасного звучання двох оркестрів або напливу кількох музичних рядів в кіносценах і т.д.  Словник-довідник музичних термінів
  2. політональність — політона́льність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. політональність — ПОЛІТОНА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., спец. Одночасне сполучення різних тональностей у музиці. Поліфонія, поліритмія й елементи політональності стають невід'ємними ознаками музики В. Губаренка (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. політональність — політона́льність (від полі... і тональність) муз. одночасне сполучення, поєднання різних тональностей, що призводить до дисонування.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. політональність — ПОЛІТОНА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., спец. Одночасне сполучення різних тональностей у музиці. Поліфонія, поліритмія й елементи політональності стають невід’ємними ознаками музики В. Губаренка (Мист., 4, 1964, 24).  Словник української мови в 11 томах