помаранча

помара́нча

-і, ж.

1》 Субтропічне вічнозелене цитрусове дерево родини рутових.

2》 Запашний оранжево-червоний кулясто-приплюснутий плід цього дерева, який має товсту гірку шкірку і гіркувато-кислий м'якуш.

3》 розм. Те саме, що апельсин.

Значення в інших словниках

1. помаранча — помара́нча іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. помаранча — див. апельсин  Словник синонімів Вусика
3. помаранча — ПОМАРА́НЧА, і, ж. 1. Те саме, що помера́нець. Нема тут пальм і помаранч: Природа снігова. Лиш там, де сонце припіка, – Розкішная трава (А. Кримський); На столику .. І яблука, і помаранчі (І.  Словник української мови у 20 томах
4. помаранча — помара́нча апельсин (м, ср, ст): З'їдж хоч якісь вітаміни, давай я обиру тобі помаранчу (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. помаранча — АПЕЛЬСИ́Н (субтропічне вічнозелене цитрусове дерево; соковитий їстівний плід цього дерева), ПОМАРА́НЧА (ПОМАРА́НЧ). Срібницький поклав кульок з апельсинами на стіл (Л. Дмитерко); Нема тут пальм і помаранч: Природа снігова (А.  Словник синонімів української мови
6. помаранча — Помара́нча, -чі, -чі, -чею; -ра́нчі, -ра́нч  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. помаранча — ПОМАРА́НЧА, і, ж. 1. Субтропічне вічнозелене цитрусове дерево родини рутових. Нема тут пальм і помаранч: Природа снігова. Лиш там, де сонце при-піка, — Розкішная трава (Крим., Вибр., 1965, 55).  Словник української мови в 11 томах