Словник української мови в 11 томах

помаранча

ПОМАРА́НЧА, і, ж.

1. Субтропічне вічнозелене цитрусове дерево родини рутових.

Нема тут пальм і помаранч: Природа снігова. Лиш там, де сонце при-піка, — Розкішная трава (Крим., Вибр., 1965, 55).

2. Запашний оранжево-червоний кулясто-приплюснутий плід цього дерева, який має товсту гірку шкірку і гіркувато-кислий м’якуш.

На столику вся холодна кухня. І яблука, і помаранчі (Фр., IV, 1950, 347);

Поклавши перед Ганною на стілець дві великі помаранчі,.. Ліна Леонардівна одразу.. заметушилася (Коз., Сальвія, 1959, 223).

3. розм. Те саме, що апельси́н.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. помаранча — помара́нча іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. помаранча — див. апельсин  Словник синонімів Вусика
  3. помаранча — -і, ж. 1》 Субтропічне вічнозелене цитрусове дерево родини рутових. 2》 Запашний оранжево-червоний кулясто-приплюснутий плід цього дерева, який має товсту гірку шкірку і гіркувато-кислий м'якуш. 3》 розм. Те саме, що апельсин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. помаранча — ПОМАРА́НЧА, і, ж. 1. Те саме, що помера́нець. Нема тут пальм і помаранч: Природа снігова. Лиш там, де сонце припіка, – Розкішная трава (А. Кримський); На столику .. І яблука, і помаранчі (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. помаранча — помара́нча апельсин (м, ср, ст): З'їдж хоч якісь вітаміни, давай я обиру тобі помаранчу (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. помаранча — АПЕЛЬСИ́Н (субтропічне вічнозелене цитрусове дерево; соковитий їстівний плід цього дерева), ПОМАРА́НЧА (ПОМАРА́НЧ). Срібницький поклав кульок з апельсинами на стіл (Л. Дмитерко); Нема тут пальм і помаранч: Природа снігова (А.  Словник синонімів української мови
  7. помаранча — Помара́нча, -чі, -чі, -чею; -ра́нчі, -ра́нч  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)