помарніти

помарні́ти

-ію, -ієш, док.

1》 Схуднути, побліднути внаслідок хвороби, недоїдання, тяжкої праці і т. ін.

|| Утратити здоровий вигляд, красу, привабливість (про обличчя, тіло).

2》 Стати блідішим, менш яскравим (про фарби, кольори і т. ін.).

|| Стати тьмяним.

3》 перен. Зів'янути, втратити свіжість від нестачі вологи, поживних речовин і т. ін.

4》 перен., рідко. Утратити силу, значення. Слава помарніла.

Значення в інших словниках

1. помарніти — помарні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помарніти — ПОМАРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Схуднути, побліднути внаслідок хвороби, недоїдання, важкої праці і т. ін. Він так помарнів і змінився на обличчі, що його трудно було впізнать (І. Нечуй-Левицький); Не один я ранений бідою, не один від горя помарнів... (І.  Словник української мови у 20 томах
3. помарніти — ЗМАРНІ́ТИ (схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби і т. ін.), ПОМАРНІ́ТИ, ОСУ́НУТИСЯ, ПОДА́ТИСЯ, ЗІВ'Я́НУТИ, ЗІВ'Я́ТИ, ПОВ'Я́НУТИ, ЗБЛЯ́КНУТИ, ПОБЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'Я́НУТИ, ЗЛИНЯ́ТИ, ПОЛИНЯ́ТИ, ПОЧОРНІ́ТИ, СПОГАНІ́ТИ розм., ЗАСНИ́ДІТИ діал. — Недок.  Словник синонімів української мови
4. помарніти — ПОМАРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Схуднути, побліднути внаслідок хвороби, недоїдання, важкої праці і т. ін. Він так помарнів і змінився на обличчі, що його трудно було впізнать (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
5. помарніти — Помарні́ти, -ні́ю, -єш гл. Увянуть, похудѣть, зачахнуть, подурнѣть. Боже небо голубеє і те помарніло. Шевч. 404.  Словник української мови Грінченка