помарніти

ПОМАРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Схуднути, побліднути внаслідок хвороби, недоїдання, важкої праці і т. ін.

Він так помарнів і змінився на обличчі, що його трудно було впізнать (І. Нечуй-Левицький);

Не один я ранений бідою, не один від горя помарнів... (І. Гончаренко);

// Утратити здоровий вигляд, красу, привабливість (про обличчя, тіло).

Не літа зсушили тіло, а від праці помарніло (прислів'я);

Не цвіте цвіт рясно, пишно в холоді при плоті, помарніло біле личко на чужій роботі (Уляна Кравченко).

2. Стати блідішим, менш яскравим (про фарби, кольори і т. ін.).

З того ж часу все для дівчини якось наче помарніло й пов'яло: і місця, і обличчя всі поробилися без цвіту (Марко Вовчок);

Сховалась осінь у ліси, з дерев спадає лист жовтавий, і вже зів'яли в лузі трави та помарніла неба синь (І. Гончаренко);

// Стати тьмяним.

Зорі й місяць помарніли, .. Бо се – перед світом! (П. Грабовський);

Там, на заході, хмарні овали, небокрай помарнів і поблід. (В. Сосюра).

3. перен. Зів'янути, втратити свіжість від нестачі вологи, поживних речовин і т. ін.

Ой, не всохли .. квіти, тільки помарніли (Леся Українка);

[Мар'яна:] Так, серцем я для себе скам'яніла; Садочок мій, не цвівши, помарнів... (М. Старицький).

4. перен., рідко. Утратити силу, значення.

Слава помарніла.

Значення в інших словниках

1. помарніти — помарні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помарніти — -ію, -ієш, док. 1》 Схуднути, побліднути внаслідок хвороби, недоїдання, тяжкої праці і т. ін. || Утратити здоровий вигляд, красу, привабливість (про обличчя, тіло). 2》 Стати блідішим, менш яскравим (про фарби, кольори і т. ін.). || Стати тьмяним. 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помарніти — ЗМАРНІ́ТИ (схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби і т. ін.), ПОМАРНІ́ТИ, ОСУ́НУТИСЯ, ПОДА́ТИСЯ, ЗІВ'Я́НУТИ, ЗІВ'Я́ТИ, ПОВ'Я́НУТИ, ЗБЛЯ́КНУТИ, ПОБЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'Я́НУТИ, ЗЛИНЯ́ТИ, ПОЛИНЯ́ТИ, ПОЧОРНІ́ТИ, СПОГАНІ́ТИ розм., ЗАСНИ́ДІТИ діал. — Недок.  Словник синонімів української мови
4. помарніти — ПОМАРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Схуднути, побліднути внаслідок хвороби, недоїдання, важкої праці і т. ін. Він так помарнів і змінився на обличчі, що його трудно було впізнать (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
5. помарніти — Помарні́ти, -ні́ю, -єш гл. Увянуть, похудѣть, зачахнуть, подурнѣть. Боже небо голубеє і те помарніло. Шевч. 404.  Словник української мови Грінченка