Значення в інших словниках
-
помежувати —
помежува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
помежувати —
ПОМЕЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до межува́ти 1. * Образно. – Що ж, коли їх доля так помежувала: одному дала багато, а другому – нічого... (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
-
помежувати —
ПОМЕЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до межува́ти 1. *Образно. — Що ж, коли їх доля так помежувала: одному дала багато, а другому — нічого… (Мирний, II, 1954, 252).
Словник української мови в 11 томах
-
помежувати —
Помежувати, -жую, -єш гл. Размежевать (во множествѣ). Ой помежували степи запорозькі і козацькі славні луки. О. 1861. VIII. 101.
Словник української мови Грінченка