Великий тлумачний словник сучасної мови

помийний

поми́йний

-а, -е.

Прикм. до помиї. Помийні зливки.

|| Признач. для помиїв.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. помийний — поми́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. помийний — (- яму) вигрібний.  Словник синонімів Караванського
  3. помийний — ПОМИ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до поми́ї. Помийні зливки; // Признач. для помиїв. Запряжена гнідим з відділка, стоїть у дворі вона [бідарка], неподалік від помийної ями (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  4. помийний — ПОМИ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до поми́ї. Помийні зливки; // Признач. для помиїв. Запряжена гнідим з відділка, стоїть у дворі вона [бідарка], неподалік від помийної ями (Гончар, Тронка, 1963, 130).  Словник української мови в 11 томах
  5. помийний — Помийний, -а, -е Помойный. Помийне відро. Славяносерб. у.  Словник української мови Грінченка