помийний

ПОМИ́ЙНИЙ, а, е.

Прикм. до поми́ї.

Помийні зливки;

// Признач. для помиїв.

Запряжена гнідим з відділка, стоїть у дворі вона [бідарка], неподалік від помийної ями (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. помийний — поми́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. помийний — (- яму) вигрібний.  Словник синонімів Караванського
3. помийний — -а, -е. Прикм. до помиї. Помийні зливки. || Признач. для помиїв.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. помийний — ПОМИ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до поми́ї. Помийні зливки; // Признач. для помиїв. Запряжена гнідим з відділка, стоїть у дворі вона [бідарка], неподалік від помийної ями (Гончар, Тронка, 1963, 130).  Словник української мови в 11 томах
5. помийний — Помийний, -а, -е Помойный. Помийне відро. Славяносерб. у.  Словник української мови Грінченка