1. Словник української мови у 20 томах

помийний

ПОМИ́ЙНИЙ, а, е.

Прикм. до поми́ї.

Помийні зливки;

// Признач. для помиїв.

Запряжена гнідим з відділка, стоїть у дворі вона [бідарка], неподалік від помийної ями (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помийний — поми́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. помийний — (- яму) вигрібний. Словник синонімів Караванського
  3. помийний — -а, -е. Прикм. до помиї. Помийні зливки. || Признач. для помиїв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. помийний — ПОМИ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до поми́ї. Помийні зливки; // Признач. для помиїв. Запряжена гнідим з відділка, стоїть у дворі вона [бідарка], неподалік від помийної ями (Гончар, Тронка, 1963, 130). Словник української мови в 11 томах
  5. помийний — Помийний, -а, -е Помойный. Помийне відро. Славяносерб. у. Словник української мови Грінченка