Великий тлумачний словник сучасної мови

помовчати

помо́вчати

див. помовчувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. помовчати — помо́вчати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. помовчати — ПОМО́ВЧАТИ див. помо́вчувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. помовчати — МОВЧА́ТИ (нічого не говорити; зберігати щось у таємниці), НІМУВА́ТИ заст., НІМО́ТСТВУВАТИ заст.; ЗАМО́ВЧУВАТИ (з певною метою обминати мовчанкою щось); ПОМО́ВЧУВАТИ розм., ПОМО́ВКУВАТИ розм. (ухиляючись, утримуючись від розмов). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. помовчати — ПОМО́ВЧАТИ див. помо́вчувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. помовчати — Помо́вчати, -чу, -чиш гл. Помолчать. Помовчи, язичку, кашки дам. Ном. № 1108.  Словник української мови Грінченка