Великий тлумачний словник сучасної мови

помулений

пому́лений

-а, -е, рідко.

Дієприкм. пас. мин. ч. до помулити.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. помулений — пому́лений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. помулений — ПОМУ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до пому́лити; // у знач. прикм. Де-не-де з повіток, з ожередів соломи стирчали голі помулені ноги (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
  3. помулений — ПОМУ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до пому́лити; // У знач. прикм. Де-не-де з повіток, з ожередів соломи стирчали голі помулені ноги (Головко, І, 1957, 78).  Словник української мови в 11 томах