помулений

ПОМУ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до пому́лити;

// У знач. прикм.

Де-не-де з повіток, з ожередів соломи стирчали голі помулені ноги (Головко, І, 1957, 78).

Значення в інших словниках

1. помулений — пому́лений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. помулений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до помулити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помулений — ПОМУ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до пому́лити; // у знач. прикм. Де-не-де з повіток, з ожередів соломи стирчали голі помулені ноги (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах