помулений
ПОМУ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до пому́лити;
// У знач. прикм.
Де-не-де з повіток, з ожередів соломи стирчали голі помулені ноги (Головко, І, 1957, 78).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помулений — пому́лений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- помулений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до помулити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помулений — ПОМУ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до пому́лити; // у знач. прикм. Де-не-де з повіток, з ожередів соломи стирчали голі помулені ноги (А. Головко). Словник української мови у 20 томах