1. Словник української мови у 20 томах

помулений

ПОМУ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до пому́лити;

// у знач. прикм.

Де-не-де з повіток, з ожередів соломи стирчали голі помулені ноги (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помулений — пому́лений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. помулений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до помулити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помулений — ПОМУ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до пому́лити; // У знач. прикм. Де-не-де з повіток, з ожередів соломи стирчали голі помулені ноги (Головко, І, 1957, 78). Словник української мови в 11 томах