помчатися

помча́тися

-чуся, -чишся, док.

Те саме, що помчати 1), 2), 4), 5).

Значення в інших словниках

1. помчатися — помча́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помчатися — ПОМЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. Те саме, що помча́ти 1, 2, 4, 5. Помчалися темнії хмари далі (Панас Мирний); Упав Данило на коня і помчавсь, не оглядаючись (Марко Вовчок); Ловко підкотила велосипедом листоноша..  Словник української мови у 20 томах
3. помчатися — ПОБІ́ГТИ, КИ́НУТИСЯ, МЕТНУ́ТИСЯ, МЕТНУ́ТИ рідше, МАЙНУ́ТИ, ПОМЧА́ТИ підсил., ПОМЧА́ТИСЯ підсил. рідше, ПОНЕСТИ́СЯ підсил., ПОЛЕТІ́ТИ підсил., ПОЛИ́НУТИ підсил., ПОРИ́НУТИ розм., ПОГНА́ТИ розм., ПОГНА́ТИСЯ розм., ДРЕМЕНУ́ТИ розм., ЧКУРНУ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. помчатися — ПОМЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. Те саме, що помча́ти 1, 2, 4, 5. Помчалися темнії хмари далі (Мирний, І, 1954, 343); Упав Данило на коня і помчавсь, не оглядаючись (Вовчок, І, 1955, 100); Ловко підкотила велосипедом листоноша..  Словник української мови в 11 томах
5. помчатися — Помчатися, -мчуся, -чишся гл. Помчаться. Данило на коня і помчався не оглядаючись. МВ. І. 156.  Словник української мови Грінченка