пом'ятий

пом'я́тий

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пом'яти.

2》 у знач. прикм. Який пом'явся, став зім'ятим.

3》 у знач. прикм., перен. Який утратив свіжість, бадьорість.

|| Покритий складками, зморшками (про обличчя).

Значення в інших словниках

1. пом'ятий — М'ятий, вим'ятий, зім'ятий; (папір) пожмаканий; (- лице) зморшкуватий, (після сну) пожований.  Словник синонімів Караванського
2. пом'ятий — див. зім'ятий  Словник синонімів Вусика
3. пом'ятий — пом'я́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
4. пом'ятий — ПОМ'Я́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пом'я́ти. Василь стояв посередині з насунутим на очі картузом і плакав, чуб на потилиці його дуже був пом'ятий (Панас Мирний); Такої ночі пропадав гриб і вкривалась росою пом'ята зайцями трава (М.  Словник української мови у 20 томах
5. пом'ятий — ЗІМ'Я́ТИЙ прикм. (який зім'явся чи якого зім'яли), ПОМ'Я́ТИЙ, М'Я́ТИЙ, ПО́БГАНИЙ, ЗЖМА́КАНИЙ (ЗІЖМА́КАНИЙ) розм., ПОЖМА́КАНИЙ розм., ЗАЖМА́КАНИЙ розм., ПОЖМАКО́ВАНИЙ рідко. Ольга взяла зім'ятий і брудний лист (Я.  Словник синонімів української мови