Великий тлумачний словник сучасної мови

понавикати

понавика́ти

-аємо, -аєте, док., розм.

Навикнути до чого-небудь (про багатьох).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. понавикати — понавика́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. понавикати — ПОНАВИКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., розм. Навикнути до чого-небудь (про багатьох). Так уже діти в їх погано понавикали (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. понавикати — ПОНАВИКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., розм. Навикнути до чого-небудь (про багатьох). Так уже діти в їх погано понавикали (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. понавикати — Понавикати, -каємо, -єте гл. Привыкнуть (о многихъ). Так уже діти в їх погано понавикали. Черниг. у.  Словник української мови Грінченка