понавикати

Понавикати, -каємо, -єте

гл. Привыкнуть (о многихъ). Так уже діти в їх погано понавикали. Черниг. у.

Значення в інших словниках

1. понавикати — понавика́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. понавикати — -аємо, -аєте, док., розм. Навикнути до чого-небудь (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понавикати — ПОНАВИКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., розм. Навикнути до чого-небудь (про багатьох). Так уже діти в їх погано понавикали (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. понавикати — ПОНАВИКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., розм. Навикнути до чого-небудь (про багатьох). Так уже діти в їх погано понавикали (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах