понавикати
Понавикати, -каємо, -єте
гл. Привыкнуть (о многихъ). Так уже діти в їх погано понавикали. Черниг. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понавикати — понавика́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- понавикати — -аємо, -аєте, док., розм. Навикнути до чого-небудь (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- понавикати — ПОНАВИКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., розм. Навикнути до чого-небудь (про багатьох). Так уже діти в їх погано понавикали (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- понавикати — ПОНАВИКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., розм. Навикнути до чого-небудь (про багатьох). Так уже діти в їх погано понавикали (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах