понавикати
ПОНАВИКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., розм.
Навикнути до чого-небудь (про багатьох).
Так уже діти в їх погано понавикали (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понавикати — понавика́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- понавикати — -аємо, -аєте, док., розм. Навикнути до чого-небудь (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- понавикати — ПОНАВИКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., розм. Навикнути до чого-небудь (про багатьох). Так уже діти в їх погано понавикали (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- понавикати — Понавикати, -каємо, -єте гл. Привыкнуть (о многихъ). Так уже діти в їх погано понавикали. Черниг. у. Словник української мови Грінченка