понавикати

ПОНАВИКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., розм. Навикнути до чого-небудь (про багатьох).

Так уже діти в їх погано понавикали (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понавикати — понавика́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. понавикати — -аємо, -аєте, док., розм. Навикнути до чого-небудь (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понавикати — ПОНАВИКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., розм. Навикнути до чого-небудь (про багатьох). Так уже діти в їх погано понавикали (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. понавикати — Понавикати, -каємо, -єте гл. Привыкнуть (о многихъ). Так уже діти в їх погано понавикали. Черниг. у. Словник української мови Грінченка