Великий тлумачний словник сучасної мови

понавішуваний

понаві́шуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до понавішувати.

|| понавішувано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. понавішуваний — понаві́шуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. понавішуваний — ПОНАВІ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понаві́шувати. Відвернулася [Целя] до шафи і почала в ній дуже пильно шукати чогось між понавішуваними сукнями (І. Франко); Степці усе тут [у ресторані] здавалось якимсь казковим. І ці гарно одягнені люди, і ..  Словник української мови у 20 томах
  3. понавішуваний — ПОНАВІ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понаві́шувати. Відвернулася [Целя] до шафи і почала в ній дуже пильно шукати чогось між понавішуваними сукнями (Фр., II, 1950, 296); Степці усе тут [у ресторані] здавалось якимсь казковим.  Словник української мови в 11 томах