Великий тлумачний словник сучасної мови

понагортати

понагорта́ти

-аю, -аєш, док., перех.

Нагорнути багато чого-небудь, у багатьох місцях.

|| безос.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. понагортати — понагорта́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. понагортати — ПОНАГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Нагорнути багато чого-небудь, у багатьох місцях. Люди зразу припали до панського [відібраного у пана] поля, як до води у спеку, понагортали копи, стіжки (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. понагортати — ПОНАГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Нагорнути багато чого-небудь, у багатьох місцях. Люди зразу припали до панського [відібраного у пана] поля, як до води у спеку, понагортали копи, стіжки (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  4. понагортати — Понагорта́ти, -та́ю, -єш гл. Нагресть (во множествѣ). Люде, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть. Св. Л. 213.  Словник української мови Грінченка