Значення в інших словниках
-
понакликати —
понаклика́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
понакликати —
ПОНАКЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Накли́кати багатьох. – Оце гарно! Понакликала [Лукина] в садок якихсь волоцюг, приходьків та зайдиголов! (І. Нечуй-Левицький); Івась занедужав. Як божевільна ходе [ходить] Уляна .. Усіх бабок понакликала, і ніхто нічого не врає (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
-
понакликати —
ПОНАКЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Накли́кати багатьох. — Оце гарно! Понакликала [Лукина] в садок якихсь волоцюг, приходьків та зайдиголов! (Н.-Лев., III, 1956, 328); Івась занедужав. Як божевільна ходе Уляна.. Усіх бабок понакликала, і ніхто нічого не врає (Мирний, І, 1954, 301).
Словник української мови в 11 томах
-
понакликати —
Понаклика́ти, -ка́ю, -єш гл. Созвать, назвать (многихъ). Нащо ти так багато людей понакликав? Де ми їх посадимо? Харьк. у.
Словник української мови Грінченка