Великий тлумачний словник сучасної мови

понаповнювати

понапо́внювати

-юю, -юєш і понаповняти, -яю, -яєш, док., перех.

Наповнити чим-небудь багато чогось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. понаповнювати — понапо́внювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. понаповнювати — ПОНАПО́ВНЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАПОВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. Наповнити чим-небудь багато чогось. Понаповняли кратери [посуд] питвом юнаки аж по вінця І між всіма розділили, по келихах рівно розливши (Борис Тен, пер. з тв. Гомера); Понаповнювати бочки медом.  Словник української мови у 20 томах
  3. понаповнювати — ПОНАПО́ВНЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАПОВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Наповнити чим-небудь багато чогось. Понаповняли кратери [посуд] питвом юнаки аж по вінця І між всіма розділили, по келихах рівно розливши (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 360); Понаповнювати бочки медом.  Словник української мови в 11 томах