Великий тлумачний словник сучасної мови

понаповняти

понаповня́ти

див. понаповнювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. понаповняти — понаповня́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. понаповняти — ПОНАПОВНЯ́ТИ див. понапо́внювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. понаповняти — ПОНАПОВНЯ́ТИ див. понапо́внювати.  Словник української мови в 11 томах
  4. понаповняти — Понаповняти, -ня́ю, -єш гл. Наполнить (во множествѣ). Мил. 183. Кубки стоять понаповняні. Мет. 338.  Словник української мови Грінченка