понариваний

понари́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до понаривати.

Значення в інших словниках

1. понариваний — понари́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. понариваний — ПОНАРИ́ВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до понарива́ти¹; // понари́вано, безос. пред. Понаривано трави кролям. ПОНАРИ́ВАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до понарива́ти². Понаривані пальці на руках; // понари́вано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах