Словник української мови у 20 томах

понариваний

ПОНАРИ́ВАНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до понарива́ти¹;

// понари́вано, безос. пред.

Понаривано трави кролям.

ПОНАРИ́ВАНИЙ², а, е.

Дієпр. пас. до понарива́ти².

Понаривані пальці на руках;

// понари́вано, безос. пред.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. понариваний — понари́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. понариваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понаривати.  Великий тлумачний словник сучасної мови