понаряджуваний

понаря́джуваний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до понаряджувати.

|| понаряджувано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. понаряджуваний — понаря́джуваний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. понаряджуваний — ПОНАРЯ́ДЖУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до понаря́джувати. Ось і пішоходом ідуть .. І такі всі понаряджувані (А. Тесленко).  Словник української мови у 20 томах
3. понаряджуваний — ПОНАРЯ́ДЖУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до понаря́джувати. Ось і пішоходом ідуть.. І такі всі понаряджувані (Тесл., З книги життя, 1949, 143).  Словник української мови в 11 томах