понаряджуваний
понаря́джуваний
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до понаряджувати.
|| понаряджувано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понаряджуваний — понаря́джуваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- понаряджуваний — ПОНАРЯ́ДЖУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до понаря́джувати. Ось і пішоходом ідуть .. І такі всі понаряджувані (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах
- понаряджуваний — ПОНАРЯ́ДЖУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до понаря́джувати. Ось і пішоходом ідуть.. І такі всі понаряджувані (Тесл., З книги життя, 1949, 143). Словник української мови в 11 томах