1. Словник української мови в 11 томах

понаряджуваний

ПОНАРЯ́ДЖУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до понаря́джувати.

Ось і пішоходом ідуть.. І такі всі понаряджувані (Тесл., З книги життя, 1949, 143).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаряджуваний — понаря́джуваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. понаряджуваний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до понаряджувати. || понаряджувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаряджуваний — ПОНАРЯ́ДЖУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до понаря́джувати. Ось і пішоходом ідуть .. І такі всі понаряджувані (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах