понатоплювати

понато́плювати

I -юю, -юєш, док., перех.

Натопити багато чого-небудь (печей, груб і т. ін.).

II -юю, -юєш, док., перех.

Натопити багато чого-небудь (лою, смальцю і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. понатоплювати — понато́плювати 1 дієслово доконаного виду натопити багато печей, груб і т.ін. понато́плювати 2 дієслово доконаного виду натопити багато лою, смальцю і т.ін.  Орфографічний словник української мови
2. понатоплювати — ПОНАТО́ПЛЮВАТИ¹, юю, юєш, док., що. Натопити багато чого-небудь (печей, груб і т. ін.). Поки понатоплюєш усі хати, то вже й нікому йти (Сл. Б. Грінченка). ПОНАТО́ПЛЮВАТИ², юю, юєш, док., чого. Натопити багато чого-небудь (лою, смальцю і т. ін.). Понатоплювали смальцю повні відра.  Словник української мови у 20 томах
3. понатоплювати — ПОНАТО́ПЛЮВАТИ¹, юю, юєш, док., перех. Натопити багато чого-небудь (печей, груб і т. ін.). Поки понатоплюєш усі хати, то вже й нікому йти (Сл. Гр.). ПОНАТО́ПЛЮВАТИ², юю, юєш, док., перех. Натопити багато чого-небудь (лою, смальцю і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах
4. понатоплювати — Понатоплювати, -люю, -єш гл. То-же, что и натопити, но во множествѣ. Поки понатоплюєш усі хати, то вже й нікому йти. Сумск. у. Понатоплювала смальцю і гусячого, і свинячого. Богод. у.  Словник української мови Грінченка