Великий тлумачний словник сучасної мови

понаучувати

понау́чувати

див. понавчати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. понаучувати — понау́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. понаучувати — ПОНАУ́ЧУВАТИ див. понавча́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. понаучувати — ПОНАУ́ЧУВАТИ див. понавча́ти.  Словник української мови в 11 томах
  4. понаучувати — Понаучувати, -чую, -єш гл. = понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував. К. (О. 1861. II. 228).  Словник української мови Грінченка