понаучувати

Понаучувати, -чую, -єш

гл. = понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував. К. (О. 1861. II. 228).

Значення в інших словниках

1. понаучувати — понау́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понаучувати — див. понавчати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понаучувати — ПОНАУ́ЧУВАТИ див. понавча́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. понаучувати — ПОНАУ́ЧУВАТИ див. понавча́ти.  Словник української мови в 11 томах