понаучувати

Понаучувати, -чую, -єш

гл. = понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував. К. (О. 1861. II. 228).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаучувати — понау́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понаучувати — див. понавчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаучувати — ПОНАУ́ЧУВАТИ див. понавча́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. понаучувати — ПОНАУ́ЧУВАТИ див. понавча́ти. Словник української мови в 11 томах