понаучувати
Понаучувати, -чую, -єш
гл. = понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував. К. (О. 1861. II. 228).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понаучувати — понау́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понаучувати — див. понавчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понаучувати — ПОНАУ́ЧУВАТИ див. понавча́ти. Словник української мови у 20 томах
- понаучувати — ПОНАУ́ЧУВАТИ див. понавча́ти. Словник української мови в 11 томах