понаучувати

ПОНАУ́ЧУВАТИ див. понавча́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаучувати — понау́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понаучувати — див. понавчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаучувати — ПОНАУ́ЧУВАТИ див. понавча́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. понаучувати — Понаучувати, -чую, -єш гл. = понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував. К. (О. 1861. II. 228). Словник української мови Грінченка