Великий тлумачний словник сучасної мови

понтер

по́нтер

-а, ч., карт.

Гравець, який робить ставку проти банку; той, хто грає проти банкомета.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. понтер — Понте́р, -ра; -те́ри, -рів (в грі)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)