понурювати

пону́рювати

-юю, -юєш, недок., понурити, -рю, -риш, док., перех.

Опускати донизу (голову, очі і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. понурювати — пону́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понурювати — (голову) похнюплювати, похнюпити, похнюплюватися, похнюпитися, посуплювати, посупити, схилювати, схилити, посхилювати, похилювати, похилити, див. опускати, потуплювати  Словник чужослів Павло Штепа
3. понурювати — ПОНУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПОНУ́РИТИ, рю, риш, док., що. Опускати донизу (голову, очі і т. ін.). Обвів [Онищук] присутніх великими .. очима. На кого падав той погляд, той зразу понурював голову (В. Гжицький); – А що ж то за Маруся?...  Словник української мови у 20 томах
4. понурювати — ОПУСКА́ТИ (переміщувати нижче, донизу), СПУСКА́ТИ, ЗНИ́ЖУВАТИ, УПУСКА́ТИ (ВПУСКА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИ, ОСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ, ОСАДЖА́ТИ рідше; ПОНУ́РЮВАТИ, ПОТУ́ПЛЮВАТИ, ПОТУПЛЯ́ТИ (про голову, очі, зір). — Док.  Словник синонімів української мови
5. понурювати — ПОНУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПОНУ́РИТИ, рю, риш, док., перех. Опускати донизу (голову, очі і т. ін.). Обвів [Онищук] присутніх великими.. очима. На кого падав той погляд, той зразу понурював голову (Гжицький, Опришки, 1962, 69); — А що ж то за Маруся?...  Словник української мови в 11 томах